біогеографічний словник

Австралійська фауністична область – включає Австралію та прилеглі о-ви: Тасманію, Нову Гвінею, Соломонові, Молуккські та ін. Розташована головним чином у тропіках та субтропіках. Тваринний світ – найдавніший комплекс фауни суші, що бере початки у мезозої; лише тут зустрічаються однопрохідні тварини (качко ніс, єхидна, про єхидна), ему і казуари із страусоподібних. Характерні сумчасті (біля 150 видів) і плацентарні ссавці (кажани та мишоподібні гризуни). Поділяється на Папуаську та власне Австралійську підобласті. Австралійське флористичне царство – включає Австралію та о. Тасманії; відрізняється виключною своєрідністю (75% видів – ендеміки). Ендемічні родини рестіонових, цефалотових, годенієвих; ендемічні роди: евкаліпт, казуари на та ін. Характерні протейні, філлодійні акації. Автотрофи – організми, здатні синтезувати з неорганічної речовини необхідні їм для життя органічні речовини за рахунок сонячної енергії (фотосинтез) або енергії деяких хімічних реакцій (хемосинтез). До А. Належать вищі рослини (крім паразитних та сапрофітних), водорості, деякі бактерії (пурпурові, залізобактерії, сіркобактерії та ін.). Протиставляються гетеротрофам. У харчовому ланцюгу А. є продуцентами. Автохори – рослини, що поширюються без сприяння зовнішніх факторів (напр., вітру), шляхом розкидання насіння із зрілого плоду, що луснув, або шляхом опадання плодів та насіння лише під дією їхньої ваги (барохори). Автохтони – види рослин і тварин, що виникають в процесі еволюції у даній місцевості й що живуть у ній зараз, на відміну від алохтонів (напр., качко ніс та евкаліпт в Австралії). Адаптація – процес пристосування будови та функцій організму до умов середовища. Аеробні організми – орг.-ми, здатні існувати лише за наявності вільного кисню. До них належать майже всі тварини і рослини, а також численні мікроорганізми, які використовують для життєдіяльності енергію, що вивільняється при реакціях окислення, що йдуть з поглинанням вільного кисню. Азональна рослинність – рослинні угрупування, що не утворюють самостійних зон, але зустрічаються у багатьох зонах, напр. рослинність скель, осипів та ін. Іноді термін А. р. використовується як синонім терміна “інтразональна рослинність”. Азотфіксуючі організми – ґрунтові бактерії з родів азотобактер, клострідіум, бульбасті бактерії, деякі актиноміцети та синьо-зелені водорості, що здійснюють фіксацію вільного азоту з атмосфери та перетворення його на аміак, а потім і на інші азотисті речовини, які можуть бути засвоєні рослинами. Алас – плоскодонна котловина від десятків м до кількох км у діаметрі, що утворюється при витаюванні підземних льодів в областях багаторічної мерзлоти. Часто А. зайняті озерами, болотами або луками. Широко розповсюджені у рівнинних частинах Центральної Якутії. Алохори – рослини, що поширюють плоди, спори, насіння за допомогою якогось зовнішнього фактора: вітру (анемохори), води (гідрохори), тварин (зоохори) та ін. Алохтони – види рослин і тварин, що виникли в процесі еволюції не в тій місцевості, де вони живуть зараз. Протиставляються автохтонам. Наприклад, алохтоном Пн. Америки є опосум, що емігрував з Пд. Америки. 1 Альпійська рослинність – поширена у горах в альпійському поясі (2000-3500 м н.р.м.). Представлена низько травними “килимовими” луками (злаки, осоки, примули та ін.) та заростями чагарників (рододендрони, чорниця та ін.). Альпійські луки – характерні для