місце амортизації у відтворенні основних засобів суб’єктів господарювання

С.В. Юшко, к.е.н, доцент, доцент кафедри фінансів, Харківський національний економічний університет, Україна МІСЦЕ АМОРТИЗАЦІЇ У ВІДТВОРЕННІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ Одним із найактуальніших питань у контексті відтворення основних засобів є питання щодо фінансового забезпечення цього процесу. Основним джерелом коштів, принаймні простого відтворення основних засобів, має виступати амортизація. Протягом ряду років новітньої історії незалежної України мало місце ігнорування внутрішньої природи амортизації, її первісного значення як джерела відшкодування вартості зношених засобів праці. Метою дослідження є визначення найбільш вагомих з таких чинників, які призводять до втрати амортизацією здатності ефективно виконувати відтворювальну функцію. Зменшення ролі амортизації у забезпеченні належного відтворення основних засобів суб’єктів господарювання опосередковано дією таких чинників: - примусове вилучення амортизаційних відрахувань підприємств до бюджету. Зокрема, зазначене мало місце протягом першого кварталу 1999 р., коли суб’єктів усіх форм власності примусили перераховувати до Державного бюджету 10% сум амортизаційних відрахувань; - застосування необґрунтованих методів та норм, за якими відбувається нарахування амортизації. Так, починаючи з 2-ї половини 1997 р. і до квітня 2011 р. чинний на той момент часу (близько чотирнадцяти років!) порядок нарахування амортизації, запроваджений згідно вимог податкового законодавства, і широко використовуваний суб’єктами господарювання також в цілях ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, характеризувався такими недоліками: передбачав застосування єдиних норм амортизації для штучно визначених груп основних фондів, що мали різні якісні характеристики та були неспівставними за термінами служби; запроваджував застосування групового обліку балансової вартості окремих груп основних фондів, що не дозволяло вчасно списати на витрати вартість зруйнованих, викрадених чи ліквідованих Збірник тез доповідей III науково-практичної конференції з міжнародною участю "Актуальні питання організації та управління діяльністю підприємств у сучасних умовах" Харків: Вид. Академії внутрішніх військ України, 22.11.2013. основних фондів, і, відповідно, затягувало у часі створення джерела коштів для їх заміни; не забезпечував повного перенесення вартості основних фондів на витрати виробництва протягом їх економічно раціонального строку служби тощо; - відмова держави визнавати в окремих випадках суми нарахованої амортизації в якості витрат економічних суб’єктів. Так, згідно чинних офіційних роз’яснень органів Державної податкової служби України (нині Міністерства доходів і зборів) амортизацію не дозволено включати до складу витрат та враховувати при визначенні чистого доходу – об’єкта оподаткування фізичних осіб-підприємців – суб’єктів загальної системи оподаткування. Зазначене призводить до необґрунтованого та незаконного зростання сум коштів, які вилучаються у цих осіб на користь держави. 4) застосування недосконалих механізмів переоцінки та індексації основних засобів. Так, згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку переоцінка основних засобів може здійснюватися за умови, що залишкова вартість об’єктів істотно відрізняється від їх справедливої вартості на дату балансу. При цьому у якості порогу істотності прийнято величину в розмірі 1-го % чистого прибутку (збитку) підприємства або величину, що дорівню