екологія і економіка природокористування: навчальний посібник

2 УДК 504.03:504.62:504.75:330.15 Ігнатенко М.Г., Малєєв В.О. Екологія і економіка природокористування: навчальний посібник. Київ - Херсон: Айлант, 2002. - 287с. Рецензенти: Борщевський П.П. Жарінов В.І. - академік УААН, доктор економічних наук, професор; доктор сільськогосподарських наук, професор В навчальному посібнику розглянуті соціальні, економічні та управлінські аспекти екологізації і економіки природокористування в сучасних умовах. З'ясовані причини виникнення і шляхи подолання екологічних проблем у процесі природокористування, наведено основні напрямки екологізації галузей сільськогосподарського виробництва та умов життєдіяльності населення. Для студентів економічних спеціальностей сільськогосподарських вищих учбових закладів. Допущено Міністерством аграрної політики України як навчальний посібник для підготовки фахівців економічних спеціальностей в аграрних вищих навчальних закладах II-IY рівнів акредитації. / Лист Міністерства аграрної політики України № 18-2-1/345 від 27 березня 2002 року. 3 ВСТУП В теперішній час з погляду на проблеми екології людство зазначає критичний період свого існування. Швидка та практично не контрольована індустріалізація, урбанізація, демографічний вибух, посилення багатьох інших видів антропогенного тиску на довкілля порушили кругообіг речовини і природні процеси в біосфері, внаслідок чого відзначається прискорене руйнування у природі. Негативні процеси, що відбуваються в природному середовищі складають загрозу для подальшого існування всього людства. Проблеми стану екології сьогодні хвилюють усіх. Суспільство і насамперед, вчені все реальніше усвідомлює загрозу зниження якості середовища існування. Саме тому проблеми екології і в цілому екологічний підхід в природознавстві отримав загальнонауковий статус, він об'єктивно зачіпає усі компоненти природи, всі сторони та сфери життєдіяльності людини, усі рівні господарської діяльності. Як наслідок, будь-яка наука сьогодні встановлює свою предметну область екологічних досліджень. В таких умовах змінюється і саме поняття екологія і екологічний підхід, які поступово набувають світоглядне та загальне філософське значення. До числа головних завдань раціонального природокористування відноситься вивчення антропогенних змін навколишнього природного середовища (географічного), а також обґрунтування методів збереження та покращення довкілля. Для вирішення цих завдань необхідно подолати вузькогалузевий підхід. Збільшення обсягу наукової та практичної інформації щодо проблеми, пов'язаних з екологією, в кожній науковій галузі сприяє в свою чергу поширенню вирішення їх на все більшу кількість суміжних спеціальних наук та дисциплін. Розширюються також можливості синтезу суміжних наукових напрямків для вирішення проблем, пов'язаних з екологією. Стає все більш очевидним, що без такого синтезу подальший прогрес в галузі ефективного природокористування неможливий. Вирішення всього спектру завдань може бути досягнуто лише при 4 високому рівні організації комплексних досліджень. В цьому контексті є цікавим досвід формування нового наукового напрямку - "соціальної екології". Соціоекологія висвітлила проблему взаємодії "організм - середовище" поновому. До цього