E-Book Content
Сімона де Бовуар :Ч::.;лУ/-Г^УУ. '.
.і’
■■ ■ v-;:уу:уу,у:-:;;у;:у-уу Г -....у-^гу'^^'- уууу
ДРУГА СТАТЬ
- І Г “ ‘ "1 І
W'iÆi
> , ’
/
^
!
Simone de Beauvoir
LE DEUXIÈME SEXE
Сімона де Бовуар
ДРУГА СТАТЬ У ДВОХ ТОМАХ 1
Переклали з французької Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Собко
Київ «ОСНОВИ» 1994
ББК 60.55+66.74 Б72
Сімона де Бовуар (1908—1986)— французька письменниця екзистенціалістського спрямування й філософської орієнтації, дружина Жана Поля Сартра. Її фундаментальне дослідження місця та ролі жінки в історії, культурі, літературі, су спільних взаєминах— «Друга стать» (1949) — давно визнано одним із видатних зразків фемі ністичної літератури. Для широкого кола читачів. Видання здійснюється за сприяння Посольства Франції в Україні та при підтримці Міністерства Закордонних Справ Франції.
Перекладено за виданням: Simone de Beauvoir Le deuxième sexe. Éditions Gallimard, 1949.
0301000000—034 ---------- —----------Без оголош. 94 ISBN 5-7707-5621-7 ISBN 5-7707-5622-5
(g) Éditions Gallimard, 1940. © Наталія Воробйова, Павло Воробйов. Ярослава Собко. Український переклад. 1994.
ФІЛОСОФІЯ ЖІНОЧОГО ІСНУВАННЯ Світ, який постає зі сторінок численних романів, повістей, п'єс, мемуарів, наукових досліджень Сімони де Бовуар,— це світ пере важно жіночий, точніше, побачений, розкритий з погляду жінки, у її ціннісному контексті. Але і світоглядні, і моральні, естетичні, зрештою, навіть побутові цінності тут виявляються аж надто від мінними від узвичаєних для патріархального суспільства «жіно чих» інтересів і соціальних ролей. Саме традиційні уявлення (тур ботлива й покірна господиня, віддана коханка, хранителька домаш нього вогнища тощо) і демістифікуються як силоміць нав'язані жінці «сильною» статтю. Послуговуючись екзистенціалістськими підходами й категоріями, авторка «Другої статі» змогла показати тотальну відчуженість жіночого існування як повсякчасного існу вання в ролі «іншої», підлеглої, несамодостатньої. Ця книга, опублікована 1949 року, ніби теоретично підсумовува ла цілий етап у розвитку феміністичної ідеології й жіночого руху загалом. У читача чи критика можуть виникнути труднощі з визна ченням жанру твору. Задумана як всеохопна (і тому, між іншим, дещо хаотична) розвідка, «Друга стать» і на змістовому, й на стильовому рівні поєднує елементи наукового дослідження (одного з перших у галузі жіночих студій в сучасному розумінні цього терміна) та ідеологічного маніфесту, полемічного, пропагандист ського звернення, проповіді. З таким поєднанням пов’язано немало достоїнств, але водночас і певних вад роботи. При розгляді різних аспектів багатогранної концепції «Другої статі» ми побачимо, що тут міститься в зародку ряд ідей, із яких пізніше, в роки бурхливо го розквіту феміністичних теорій, розвинулися цілі галузі наукових досліджень. Тридцяті — сорокові роки, період творчого становлення Сімони де Бовуар, можна вважати власне добою теоретичного самоусві домлення фемінізму, яке грунтувалося на значній європейській традиції. Слід згадати імена Пулен де ля Барр («Про рівність двох статей», 1673), Олімпії де Гуж (авторки «Декларації прав жінки», 1789), Мері Волстонкрафт («Виправдання прав жінки», 1792), Керолайн Нортон («Природне право матері на опіку своєю дитиною», 5
1837), Маргарет Фуллер («Жінка в дев'ятнадцятому столітті», 1845), Джона Стюарта Мілля (маніфест «Пригноблення жінок», 1869). В останні десятиліття XIX і на початку XX століття жіночі пробле ми все активніше ставляться не лише в спеціальних працях, звер неннях, маніфестах, але і в літературі, мистецтві. Наростає бороть ба за соціальні й політичні права жінки. Вірджинія Вулф уже переконана, що хоча «чоловічий погляд на світ, це він править нашим життям, визначає критерій усього», але «з