схід і діалог цивілізацій. до ювілею ю.м. кочубея [DJVU]

E-Book Overview

Збірник наукових статей. — Київ: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, 2012. — 436 с. ISBN 978-966-02-6446-5.Видання присвячено Юрію Миколайовичу Кочубею, одному з найповажніших співробітників Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, відомому вченому-сходознавцю та досвідченому дипломату в ранзі Надзвичайного і Повноважного Посла з нагоди його ювілею. У книзі вміщено статті його колег-науковців, у яких розглядаються важливі аспекти вивчення історичних, філологічних, культурологічних і політичних питань в царині сходознавчої тематики. Ці студії є виявом вдячності та поваги до одного з найвідданіших та найенергійніших науковців сучасності, якому притаманне почуття відповідальності та любові до своєї багатовекторної професійної діяльності. Збірник розрахований на науковців, дипломатів, політологів, викладачів, студентів та широкий загал зацікавлених осіб.Зміст: Матвеева Л. В. Ю.М. Кочубей як сходознавець (До 80-річчя від дня народження). Чертков I. Ф. Тюркологія в наукових працях Юрія Кочубея. Бібліографічний покажчик Ю.М. Кочубея (2008—2012). Бубенок О.Б., Хамрай О.О. Альтернативна гіпотеза А.Ю. Кримського про час і обставини іудаїзації хозарів. Бушаков В.А. Беззмістовні повтори у фольклорних піснях. Василюк О.Д. Азербайджан у наукових працях Агатангела Кримського. Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Трансформація Великого Близького Сходу як виклик інтересам Європейського Союзу. Журавська Н.В. Діалоги Сейфа ар-Рахбі Гімн сліпого: екзистенційний характер твору (до питання філософської концепції нової арабської літератури). Зелинский А.Л. О Лисандре из вифинского царского дома (Примечание к FrGrH. 156 . F 29). Зуб Н.М. Питання просвітництва інородців Російської імперії в епістолярній спадщині релігійних та громадських діячів II пол. XIX ст. Капранов С.В. Специфіка інтелектуальної діяльності давньокитайських філософів-чжуїри (за деякими ранніми джерелами). Кіктенко В. О. Крайній оріентоцентризм Джона Хобсона: східні витоки західної науки і цивілізації. Кульчинський О.Б. Конотопська баталія в описі османського хроніста Мустафи Наїми (1655—1716). Мавріна О. С. Труднощі перекладу або деякі невідомі факти великих відкриттів. Маленька Т. Ф. Рецепція перської класичної поезії у Франції (на матеріалі Гулістану Сааді). Могаддам Мегйар Аляві, Мазепова О.В. Використання засад герменевтики та деконструктивізму у процесі аналізу й інтерпретації перської суфійської поезії (на матеріалі газелей Моуляві та Гафеза). Мусійчук В.А. Французькі впливи на В’єтнам в контексті культурно-цивілізаційного діалогу. Непомнящий А.А. Николай Эрнст в Таврическом обществе истории, археологии и этнографии. Огнева Е.Д. Горы в системе координат паломничества. Отрощенко І.В. Місце політики третього сусіда у суспільно-політичному житті Монголії. Пшипчук Я. В. Історична географія Дашт-і Кипчак (соціально-економічний аспект). Пріцак Л.Д. До історії книги Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу. Пупурс І. В. Романтизовані єгиптяни: до проблем етнічного характеру й етнотипу. Пучков А.А. Люблю преподавание и живу собственно этим: навколокар’єрні плітки про Юліана Кулаковського у 1901—1902 роках. Радівілов Д.А. Сифат насаб ал-’улама’ як джерело з історії ібадитів. Рибалкін B.C. Специфіка рецепції та інтерпретації коранічного тексту. Романова О. О. Єгиптологічні студії Марка Антоновича. Тарасенко Н.А. Белые парики и головные уборы hi.t в египетской изобразительности Нового царства (проблема семантики). Туранли Ф.Ґ. Джерельні матеріали тюркського походження про козацько-кримськотатарський політичний союз першої половини XVII ст. УрсуД.П., Сейдаметов Э.Х. Крымскотатарская диаспора в Добрудже: формирование, социальная и культурная эволюция. Циганкова Е.Г. Орієнталістика України в контексті історії науки. Landowski Zbigniew. A Bibliography of Multicultural Scientific Lite