українські чари

Упорядник О.М. Таланчук київ «ЛИБІДЬ» 1992 ББК 82.3Ук У45 Головна р едакц ія літературй з українознавства та соціогуманітарних наук Головний редактор М.С.Тимошик Редактор Е.М.Логвиненко Українські чари / Упоряд. О.М.Таланчук. — К.: Либідь, У45 1992.—96 с. КВЫ 5-325-00239-2. До цієї книжки ввійшли фрагменти Із записів відомих українських фольклористів В.Милорадовича, І.Огієнка, Д.Зеленіна, Я.Новицького, П.Єфименка про традиції народної лікувальної магії: перекази, повір’я, замовляння, любовні чари, за допомогою яких чаклуни, знахарі впливали на стан людини. Подаються також рецепти народного врачування, поради самозбереження від навроків, замовляння від хвороб. Книга буде цікава для всіх, хто прагне черпати знання з джерела народної мудрості. 0505000000-106 * У ------ 224-92------ Інформ. лист геВМ 5-325-00239-2 ББК 82.3Ук+53.59 © О.М.Таланчук, псіноді упорядкування, І ПЕРЕДМОВА Шановні читачі! Ви маєте нагоду частково прилучитися до таїнства чарівної народної магії, таємниця якої суворо охоронялася неписаними законами і розголошення якої могло спричинити до великого ли­ ха, тяжкого покарання, оскільки світ цей особливий, пов’язаний з надприродними силами. 1хоча, на відміну від відьом і чаклунів, знахарі не спілкуються з нечистою силою, вони дуже неохоче від­ кривають свої секрети, боячись захворіти або втратити чарівну силу. Тож збирати замовляння, закляття, молитви так, як етно­ графи спокійно записують казки, пісні, легенди, набагато важче, а тим більше побачити і почути їх у сукупності з обрядовими, магічними діями, з допомогою яких знахарі намагаються вплива­ ти на об’єкт свого діяння. Через те правдивих (бо іноді, щоб відче­ питися від настирливих прохачів, чародії навмисно перекручу­ ють або пропускають слова) записів існує небагато, а те, що є. розсипане по різних старих періодичних виданнях, що станов­ лять тепер бібліографічну рідкість, оскільки не перевидавалися. Замовляння — чи не найдавніший вид народної духовної ку­ льтури, пов’язаний з дохристиянськими віруваннями, з міфоло­ гією, обрядовими магічними діями, а також з вірою у чарівну силу слова і ритму. В замовляннях відбивається єдність із світом при­ роди, якої позбавлена сучасна людина. До явищ природи тоді зверталися так, як до близьких або знайомих: «Морозе, морозе, йди кутю їсти!». Залишки зв’язку з природою знаходимо в деяких звичаях, що й досі збереглися: дівчата, щоб бути гарними і при­ чарувати до себе коханого, вмиваються цвітом жита, любистком і васильками. В основі створення багатьох заговорів лежить властивість об­ разного мислення, що була притаманна людині в давнину: асоціювання ідей, сполучання у причинковому зв’язку одночасних або послідовних появ двох різних явищ. Так, певні ознаки каменя (нерухомий, неживий, безсловесний) переносяться на предмет іамовляння під час позивання, щоб викликати бажаний ефект: «каменія вам на язик, каменія вам на губи, каменія вам на зуби і уста, каменійте ви самі». Або ті ж самі якості стовпа: «...нехай начальству стануть очі стовпами, щоб на мене, на рожденого, на хрещеного, на молитвяного, рота не роззявляли, очей не витрі­ щали, язика не піднімали»; і зовсім інші асоціації, наприклад, з місяцем — ясним, світлим: «...окрасив ти небо і землю — окраси й мене». Замовляння входять до складу цілого магічного к