E-Book Overview
Уривок з книги. С. 52-89 .
Особливу увагу Панаса Мирного привернула реформа 1861 року та її наслідки. Гнітюча атмосфера кріпосницької дійсності спонукала письменника до викриття її антигуманної суті, виняткової жорстокості. Найважливішим для себе Панас Мирний вважав змалювання в художній літературі пореформеної доби — «голодної волі» для селянства. У творчості Панаса Мирного проблеми, пов'язані з життям українського селянства в пореформений період, стали: центральними. їх літературна реалізація привела до появи цілого циклу творів, який становить кращу частину прозової спадщини письменника. На весну 1872 року припадає задум Панаса Мирного написати великий твір про життя українського селянства до і після скасування кріпацтва. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» засвідчив зрілість художника-романіста, який став на шлях реалістичного зображення дійсності і прагнув художнім словом боротися за інтереси народу. Твір збагатив українську реалістичну літературу, підніс її на вищий щабель.
E-Book Content
В цих оповіданнях письменник вже про бує узагальнити зображуване, подавати його під соціальним кутом зору, намагаєть ся показати події і явища у складних си туаціях, реалістично змалювати людські по чуття і стосунки. НА ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ТРУДОВОГО НАРОДУ
Особливу увагу Панаса Мирного привернула реформа 1861 року та її наслід ки. Гнітюча атмосфера кріпосницької дійс ності спонукала письменника до викриття її антигуманної суті, виняткової жорсто кості. Найважливішим для себе Панас Мирний вважав змалювання в художній літературі пореформеної доби — «голодної волі» для селянства. В цьому письменник вбачав не обхідність продовження справи розвінчуван ня антинародної діяльності царизму, запо чаткованої Шевченком, здійснення запові тів поета-революціонера. Так, у статті «1893 р. 26 февраля», опублікованій лише за радянського часу, Панас Якович писав: «...що ми зробили задля тієї правди, якій слугував покійний? (Т. Шевченко.— М. Г.) задля його діла, за котре він свою душу по кладав і страждання приймав?» \й творчості Панаса Мирного проблеми, пов'язані з життям українського селянства в пореформений період, стали: центральними. їх літературна реалізація привела до появи цілого циклу творів, який 52
становить кращу частину прозової спадщи ни письменника. На весну 1872 року припадає задум Па наса Мирного написати великий твір про життя українського "селянства до і після скасування кріпацтва. Прискоренню напи сання твору сприяли і певні обставини. Працюючи в казенній палаті, письменник не мав достатньої можливості знайомитись із життям, побутом, думами селянства. А службові поїздки, хоч і обтяжливі, давали багатющий матеріал для творчості. Про це у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» Панас Якович писав: «Зби раючись у дорогу, мав я умовну думку роз дивитися народний побут, познайомитися з народною таємною думкою, якою він живе; з його «слушним часом», яким він себе ті шить і береже задля свого сина або онука; з його вдачами і невдачами; з його злигод нями і щасною долею...» Весною 1872 року Панас Мирний перебу вав у службовому відрядженні. Під час по їздки з Полтави до Гадяча хлопчик-візник розповів Мирному жахливу історію селяни на Василя Гнидки, який з групою інших злидарів вирізав сім'ю заможного козака, за що був засуджений до каторжних робіт. Особа Гнидки особливо зацікавила мит ця, як «дуже цікавий суб'єкт як задля ет нографа, так і психолога». «Далі я вже не пам'ятаю,— писав він у «Подоріжжі од Полтави до Гадячого»,— що ми балакали з машталіром; знаю тільки, що цілу дорогу балакали, але все те Гнидка собою затер, зарівняв у моїй пам'яті; тільки сам зостав53
ся, як здоровенний іржавий цвях, забитий у Народ хотів бачити в Гнидці не убивцю, білу гладеньку стіну мого спомину; ломив а відважного борця за його інтереси. І Па він мою голову і поривав думку розга