аналіз роману п.мирного хіба ревуть воли, як ясла повні?

гострій злободенності, в тому, що вона дає правдивий ма­ люнок світу соціальної нерівності і несправедливості, во­ рогування і 'неприязні між людьми, того світу, в умовах якого люди позбавлені можливості жити щасливо. Водно­ час критик наголошував, -що цей твір, при всьому його суворому і гострому драматизмі, відзначається, «св^лим^ поглядом на людське життя». Щ е одна дуже характерна риса повістТ7 яка, за с~мн5ами критика, надає їй новатор­ ського характеру, полягає в її тонкому психологізмові, умінні автора заглянути в глибини людської душі, «розі­ брати душу чоловіка так, як розтинає лікар людське тіло на дрібні кавалочки, щоб узріти те, чого ще не знали до­ тепер люди». В кінці М . Павлик зазначав, що повість «Лихі люди» «сміливо може стати обіч найліпших європей­ ських творів новішої реалістичної школи» '. - + і ( У 70-і роки Панас Мирний розширює коло своїх тема­ тичних інтересів. Центральною проблемою його творчості стає життя українського села, ті складні соціально-еконо­ мічні процеси, які відбувалися в ньому в пореформений період.^Художньо-синтетичие вираження дана тема зна­ ходить у великому соціальному романі « Х і б а р е в у т ь в о л и , я к я с л а п о в н і? »ід пізніша цензурна назва —• «Пропаща сила»)Г|що своєю появою засвідчив нову епо­ ху у розвитку української дожовтневої прози, став одним з, її найвидатніших здобутків^ | ЦЗадум цього роману виник у Мирного ще весною 1872 р., під час однієї з подорожей, враження від якої ( 5 1 4* «Друг», 1877, № 5, стор. 81. 51 були потім детально описані в нарисі « П о д о р і ж ж я о д П о л т а в и д о Г а д я ч о г о>Г) (вперше — журнал «Прав­ да», 1874)лПередав письменник у цьому нарисі і живу розповідь сільського хлопчика-візника про відомого в кінці 60-х років на Полтавщині розбійника Василя Гнидку, який, вирізавши велику сім'ю заможного козака, був за­ суджений на каторгу. З а півроку, як з'ясувалося потім, Гнидка зі своєю ватагою вирізав близько двадцяти душ у Зіньківському, Полтавському, Миргородському та Переяс­ лавському повітах.| [Матеріали нарису свідчать, що Мирний глибоко замис­ лився над причиною появи такого суб'єкта, як Гнидка, бо вчинки, подібні до тих, які здійснював Гнидка зі своєю ватагою, були не поодинокі в пореформеному селі. На схи­ лі свого віку Мирний, згадуючи жорстокі роки пореформеної дійсності і свою роботу над романом « Х і б а ревуть во­ ли...», писав: «Страшною марою оце сучасне життя стало передо мною і лякало мою юнацьку душу своїми злодіяцькими заходеньками. Щ о воно буде? І як воно далі буде? — допитувалась моя залякана душа, та, призвичаєна ще зма­ лечку до роботи, вона не піддалась жахові і — потай усіх, темними ночами — скликала свої яскраві думки до гурту, наструнчувала занепалу силу і почала викладати оті випади лихого життя дрібними рядками на папері»! Спостерігаючи у житті всі ці «злодіяцькі заходеньки», всі ці «випади лихого життя», Мирний, проте, не обвину­ вачував у цьому трудящі маси. Поборник інтересів наро­ ду, послідовник Шевченка, російських революціонерівдемократів—Бєлінського, Чернишевського, Добролюбова, Мирний вважав, що причиною негативних явищ життя є і не вроджена зіпсованість окремих людей, а незадовільний «громадський побит», тобто економічний і суспільнополітичний лад тогочасного суспільств