E-Book Overview
Стаття. С. 77- 86. Національна ідея найчіткіше, найвиразніше, найгостріше доноситься до людського мозку й до серця людини саме засобами літератури й мистецтва, які мають сильніший, безпосередніший вплив на людину, ніж наука й публіцистика. Вони впливають на емоції й почуття, а в справі виховання громадянина, національної свідомості особистості «першорядної ваги набирає те, щоб знання пройшли через серце, відбилися в особистому духовному світі людини». І саме література, в першу чергу, поезія, вчить людину відчувати. Те ж, що глибоко відчуте, вистраждане, виношене, стає переконанням, світоглядною засадою. Отож, національна ідея й сприймалася, перш за все, завдяки могутньому впливові такого гостро емоційного засобу виховання, як література, як лірична поезія. В умовах переслідування усього українського, в умовах відсутності української держави, освіти рідною мовою, науки, функціонування будь-яких політичних чи наукових українських інституцій нашій літературі «не доводилось бути тільки «мистецтвом слова», вона була ще в більшій мірі, ніж література російська, зразу всім: політичною трибуною, філософією, криком, плачем, стогоном поневоленої народної маси». Таку оцінку їй дав академік О. І. Білецький. Зрозуміло, що українська національна ідея доносилась у літературі до читача, перш за все, через ті твори, в яких виникав образ рідного краю — України. Поруч із Т. Шевченком і М. Старицьким, Франком і Лесею Українкою художньо найдовершеніше створив у своїй поезії образ України Павло Грабовський. Цей образ став наскрізним у його творчості.
E-Book Content
Образ України в поезії Павла Грабовського Національна ідея найчіткіше, найвиразніше, найгостріше доно ситься до людського мозку й до серця людини саме засобами літератури й мистецтва, які мають сильніший, безпосередніший вплив на люди ну, ніж наука й публіцистика. Вони впливають на емоції й почуття, а в справі виховання громадянина, національної свідомості особистості «першорядної ваги набирає те, щоб знання пройшли через серце, відби лися в особистому духовному світі людини» [1, 205]. І саме література, в першу чергу, поезія, вчить людину відчувати. Те ж, що глибоко відчу те, вистраждане, виношене, стає переконанням, світоглядною засадою. Отож, національна ідея й сприймалася, перш за все, завдяки могутньому впливові такого гостро емоційного засобу виховання, як література, як лірична поезія. В умовах переслідування усього українського, в умовах відсутності української держави, освіти рідною мовою, науки, функціонування будьяких політичних чи наукових українських інституцій нашій літературі «не доводилось бути тільки «мистецтвом слова», вона була ще в більшій мірі, ніж література російська, зразу всім: політичною трибуною, філо софією, криком, плачем, стогоном поневоленої народної маси». Таку оцінку їй дав академік О. І. Білецький [2]. Зрозуміло, що українська національна ідея доносилась у літературі до читача, перш за все, через ті твори, в яких виникав образ рідного краю — України. Поруч із Т. Шевченком і М. Старицьким, Франком і Лесею Україн кою художньо найдовершеніше створив у своїй поезії образ України Павло Грабовський. Цей образ став наскрізним у його творчості. Своєрідність образу України в поезії Павла Грабовського полягає в тому, що батьківщина весь час постає перед зором поета під час трагіч ної розлуки з нею, на сибірському засланні. Отож, образ рідного краю стає для нього і джерелом радості, і джерелом смутку, туги. Показові вже назви віршів, присвячених Україні: «У сні», «Про кид», «Омана», «Сон», «Україна приснилась мені...». Як правило, твори ці побудовані на контрасті між сном, у якому до поета приходить образ рідного краю з милою його серцю прекрасною природою, сповненою гармонії, та пробудженням у чужому краю, на засланні, жорстокою ре альністю, сповненою дисгармонії, дискомфорту. ^) В першій частині вірша «У сні» зустрічаємо цілий ряд пейзажних обра