концепція перспективізму х. ортеґи-і-ґасета та її відлуння в юридичній науці

Історія та теорія права Д. О. Бочаров УДК 141.1:340.112 Д. О. Бочаров, кандидат юридичних наук, декан юридичного факультету Академії митної служби України КОНЦЕПЦІЯ “ПЕРСПЕКТИВІЗМУ” Х. ОРТЕҐИ-І-ҐАСЕТА ТА ЇЇ ВІДЛУННЯ В ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ Розглядаються базові положення концепції “перспективізму” іспанського філософа і методолога Х. Ортеґи-і-Ґасета як напрямку в епістемології. Умоглядні конструкції “перспективи” розуміння, місця й моменту сприйняття, “концепту” як перцептивної призми, а також смислоутворювальної матриці досліджено з урахуванням їх значення в сучасному правознавстві. Ключові слова: перспектива; перспективізм; епістемологія; правова позиція; точка зору; місце; момент; концепт. The article considers fundamental principles of “perspecivism” concept of a deep and original Spanish philosopher and methodologist José Ortega y Gasset as a direction in epistemology. Theoretical constructions of “perspective” of understanding, place and moment of perception, “concept” as a prism of perception and understanding, as well as sense-making matrix are considered inclusive of their meaning in up to date legal science. Key words: perspective; perspectivism; epistemology; legal position; point of view; place; time; concept. Постановка проблеми. Якщо в колі інтелектуалів заходить мова про Хосе Ортеґу-іҐасета, іспанського філософа, чий спосіб мислення позначений водночас глибиною й легкістю, у першу чергу, зазвичай згадують його праці соціально-політичного спрямування – “Бунт мас” чи “Безхребетну Іспанію” [1, 15–139, 140–195]. Але для втаємничених не меншу вагу за ці безсумнівно цікаві й важливі популярні праці мають його розвідки в царині епістемології, що сформували засади авторської концепції “перспективізму”, яка від 1913 р. систематично репрезентувалась Ортеґою-і-Ґасетом у рамках університетських курсів і згодом “знайшла чудове підтвердження в працях Ейнштейна” [1, 418]. Цій частині свого наукового доробку філософ надавав особливого значення, оскільки вважав, що йому вдалося з’ясувати причину мінливості людського сприйняття й розуміння, уникнувши крайнощів релятивізму. Цінність власної концепції Ортеґа вбачав, між іншим, у можливості застосування її в царині права. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Праці Х. Ортеґи-і-Ґасета досліджувалися щонайбільше в рамках філософії та соціології права й дотепер не були об’єктом розгляду з теоретико-правових позицій (за винятком так званої “спортивної” теорії походження держави і права, що не стосується проблематики даної статті). Мета статті – виявлення принципових моментів і особливостей концепції “перспективізму” Х. Ортеґи-і-Ґасета в плані епістемології та можливостей застосування її базових положень у теорії права. Виклад основного матеріалу. Концепція пізнання Х. Ортеґи-і-Ґасета всуціль опосередкована візуальною метафорою. Зрештою, переважна більшість із тих, хто розмірковує про сутність пізнання, перебувають у пол(он)і візуальної метафори, але мало хто, як Ортеґа-і-Ґасет, свідомо довів би метафоричну аналогію до рівня ототожнення й надав ученню про оптичну перспективу значення наріжного каменя власної теорії пізнання. © Д. О. Бочаров, 2014 24 ISSN 2310-4708 Вісник АМСУ. Серія: “Право”, № 2 (13), 2014 Історія та теорія права Натомість Ортеґа напрочуд послідовний у п