E-Book Overview
"Антропологія", річник Кабінету Антропології ім. Ф. Вовка ВУАН за р. 1928. Київ, 1929. c. 10-69
Кримських татар з антропологічного боку вистудіювано дуже мало, навіть, так мало, що, поминаючи, звичайно, невеличкі досліджені групки їx, які дають незначний i випадковий матеріял, - їx можна вважати майже зовсім за недосліджені.
E-Book Content
Окрема вщбитка з „ А н т р о п о л о г П “,р1чника К абш ету АнтропологН iM. Ф. Вовка ВУАН , за р. 1928 .Ки1в, 1929. E x tra itd ’A n t h r o p o l o g i e , annuaireduL aboratoire d ’A n th rop ologie de Th. V ovk de l’A cadem ie d e s Scien ces d ’UkraTne, an 1928. K yiv, 1929.
А Н А Т О Л Ь Н О С О В. (КиТв).
Д О АНТРОПОЛОГИ КРИМ СЬКИХ ТАТАР. Кримських татар з антрополопчного боку вистудшвано дуже мало, нав1ть, так мало, що, поминаючи, звичайно, невеличю дослщжеш групки IX, як1 дають незначний i випадковий матер1ял,— i'x можна вважати майже зовс1м за недослщжеш. Хто так! були й е з антрополопчного боку татари взагал1, що ниш оце, в1домо, попдають p i 3H i TepHTopi'i нашого Союзу, не звязаш в якусь сшльну географ1чну одиницю (район р. Волги, Кавказ, Крим, кол. Зах1дна Р о а я : Гродненська, Ковенська, В1ленська, Плоцька, Менська губернй', також Волинь на Вкра'пн т. и. територи),—хто це були татари, з яких нашональних груп вони складалися й що собою ниш являю ть,— все це й доп докладно не висвгглено й залишаеться майже не bUomo. Ниш маемо шдставу гадати, що Ti колосальш маси людства, яю величезним чинником увшшли в icTopiro Азп та Сх1дньоТ Европи, як! колись, переважно в XI I —XI I I BiKax, безперечно залишили певний cnifl величезного значения для i c r o p i ! , ic T o p ii культури та антрополог!!' народ!в, що так чи инакше стикалися з цими зайшлими масами,—маси цц пройшовши, як велик! завойовники, через величезний npocrip земно! кул!, звалися спыьним единим !м'ям «Татари». В д!йсност! ui «Татари» не були якоюсь однородною антрополопчною одиницею, це був ц1лий комплекс р1зноман1тних племен. Тут можна шукати основн! елементи монгольськ!, тюрко-татарсью, 3MiuiaHi з i p a H ськими, фшськими то-що. Ця маса, м1сцями асимшюючись сама, мкцями асим!люючи инших, беручи силу полонених i посуваючись з ними з м кця на м кце, в часи, коли вона прийшла на ВкраТну, пот1м просунулася дал! аж на Угорщину, коли проходила, вертаючись на Cxifl, знов У краш у, i коли, юнець кмнцем, залишила на Te p e Hi нашого Союзу порозкидан! в p i 3 H n x м!сцях сво! частинки, HKi опинилися м1ж иншим i на Кримському nieocTpoBi,—ця маса людства, шлком зрозум1ло, не була одностайно-етн!чною одиницею, вона взб и в ал а в co6i елементи багатьох р1зних культурою й будовою расових ознак cboi'x складових частин. Що ж вона являла собою з антрополопчного боку, це фактично й floci залишаеться нев1домо. Безперечно можна тш ьки одно сказати, як уже й зазначали ми, що щ «Татари» не становили одностайного шлого— навпаки, це була зб1рна група народ!в, перемщ ана з багатьма найр!зно-
]0
А н а то л ь Н осов
маштшшими расовими елементами i тим самим не являла собою якогось чистого чи б. м. чистого антрополопчного типу. А все ж , хоч i м ш аний, то який це був антрополопчний тип—на ж аль, докладно невщомо. Те саме можна сказати й про кримських татар, одноТ з груп тих «Татар», що про них ми згадували вище: Тх теж з антрополопчного боку не висв1тлено. В л1тературних джерелах, особливо в давшших виданнях 1), ми знаходимо загальний опис типу кримських татар, але, здебшьшого, це описувалось, як суб'ективш вражш ня, без докладного антрополопчного доопдження, й тому B c i ri вщомосп, n i K a e i c a M i по c o 6 i , не мають справжнього наукового значения. До цього часу антрополопчш досл1ди кримських татар переводили, г. ч., Мережковський, 1ков, Лижин, Харузин, Балабан i Молочек (про конституцш швден. крим. татар), Беседин (про кров'яш групп прських татар) 2). Але щ досгпди не охоиил