E-Book Overview
Літературознавчі статті, нариси, рецензії, огляди. – Ужгород: Ґражда, 2015. – 120 с. ISBN 978‐966‐176‐110‐9 Художня література (красне письменство) – одна з найпрекрасніших можливостей для вияву національної самобутності, для утвердження і пропаганди етнічної приналежності серед найширших верств суспільства, для завоювання міжнародних симпатій. Літературний процес немислимий поза історією, поза політикою. Водночас – це динамічна система, яку складають мікрокосмоси (маленькі одухотворені світи) талановитих постатей. У літературних змаганнях Закарпаття чітко прослідковується ряд послідовних епох, що, в основному, співмірні з історичними періодами. Умовно можна виокремити п'ять важливих етапів розвитку закарпатського красного письменства XX століття: перше двадцятиліття – час «глухого провінціалізму»; 20‐30‐ті роки – «літературне відродження»; 40‐50‐ті роки – період стагнації; 60‐80‐ті роки – «срібний вік»; 90‐ті роки – доба добротного регіоналізму. Пропонований поділ обумовлений значною мірою історичними чинниками і характером літературної спадщини. У цьому контексті автор пропонує збірку публікації з різних років, які торкаються найповажніших літературних явищ, персоналій, подій.
E-Book Content
Роман Офіцинський
Новітня література Закарпаття Літературознавчі статті, нариси, рецензії, огляди
Ужгород Видавництво «Ґражда» 2015
ББК 83.3(4УКР‐4ЗАК) О 91 Художня література (красне письменство) – одна з найпрекрасніших можливостей вияву національної самобутності, утвердження і пропаган‐ ди етнічної приналежності серед найширших верств суспільства, завою‐ вання міжнародних симпатій. Літературний процес немислимий поза історією, поза політикою. Водночас – це динамічна система, яку складають мікрокосмоси (маленькі одухотворені світи) талановитих постатей. У літературних змаганнях Закарпаття чітко прослідковується ряд по‐ слідовних епох, що, в основному, співмірні з історичними періодами. Умов‐ но можна виокремити пʼять важливих етапів розвитку закарпатського красного письменства XX століття: перше двадцятиліття – час «глухого провінціалізму»; 20‐30‐ті роки – «літературне відродження»; 40‐50‐ті ро‐ ки – період стагнації; 60‐80‐ті роки – «срібний вік»; 90‐ті роки – доба до‐ бротного регіоналізму. Пропонований поділ обумовлений значною мі‐ рою історичними чинниками і характером літературної спадщини. У цьому контексті автор пропонує збірку публікації з різних років, які торкаються найповажніших літературних явищ, персоналій, подій.
ISBN 978‐966‐176‐110‐9 © Роман Офіцинський, 2015 © Видавництво «Ґражда», 2015
Значиме – не кілометри марудних писань... Стисло про літературне довкілля Що далі вглиб в історію красного письменства, то все менше «живих класиків» залишається. А так їх десятки задекларованих й описаних прижиттєво у численних сильветках. До речі, схвальні відгуки легко ор‐ ганізувати, якщо в одній особі і таланту трішки, і чиновник не останньої обойми, від котрого щось залежить. Класик – літературний новатор, коли проходить сто‐двісті років і постать рельєфно видиться на тлі часу величиною незбагненною. Література тримається на персональних контактах, домовленостях. Як правило, дві‐три збірки показують віхи творчості. Інше – передруки, перекомпоновки, ювілейні та позаювілейні нагінки тиражу задля іміджу популярності, загальновизнаності. Гідних канонізують тільки через кілька поколінь, коли влягаються хвилі поточної суєти і вивищуються орієнтири. Значиме – не кілометри марудних писань. Дух нації, символ епохи, речник покоління – невеликі літописи краси і нескореності. Одиночні твори стають хрестоматійними. Залишаються в устах міль‐ йонів на століття. А так... Багато зробив, цебто написав – суто кліометрич‐ ний принцип, голий прагматизм. Писати вірші й прозу можна кілометра‐ ми. І втонути в літературному потоці, а ще гірше – у літературній каналі‐ зації. Уміння працювати зі с