теоретична основа розбудови методології управління організаційними трансформаціями

48 Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 103-4 довгострокового розвитку/ За ред.. академіка НАН України В.М. Гейця. − К.: Фенікс. 2003. – 1006 с. 7. Тарасевич В.Н. Институциональная эволюция: от протоинститутов к институтам // Экономическая теория. − 2005.− № 2.− С. 64-79. 8. Тимофеев Л. Институциональная коррупция: Очерки теории. М.: РГГУ, 2000. – 365 с. 9. Яременко О.Л. Переходные процессы в экономике Украины: институциональный аспект. − Х.: Основа, 1997. – 180 с. Статья поступила в редакцию 24.01.2006 Л.Ю. ГОРДІЄНКО, к.е.н., доцент, Харківський національний економічний університет ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА РОЗБУДОВИ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ТРАНСФОРМАЦІЯМИ В наш час вітчизняні підприємства мають пристосовуватися до умов транзитивної економіки України, якій сьогодні притаманні не тільки явища, що пов’язані з заміною командно-адміністративної системи управління соціально-економічними відносинами на ринковий механізм господарювання, але і зміни в напрямах державно-управлінських рішень, що приймаються на різних інституціональних рівнях. Специфіка функціонування українських підприємств від подібних організаційних утворень в країнах, які пройшли етап транзитивної економіки, наприклад, країн Східної Європи, в тому, що вітчизняні підприємства протягом останнього десятиліття не тільки знаходилися в паралельному вимірі корінних системних перетворень, характерних національній економіці і суспільству в цілому, але і мусили влитися в глобалізаційні процеси, що набирали оберти з середини 90-х років минулого століття. Тому, з урахуванням цих особливостей, актуальною проблемою для вітчизняних підприємств стає не тільки постійне урахування нових реалій, але і забезпечення свого ефективного функціонування в нових умовах. Ці обставини змушують підприємства шукати нові підходи щодо управління як бізнес-процесами, так і системами, що їх забезпечують, з урахуванням змін, що відбуваються як в зовнішньому середовищі, так і в середині підприємства. Аналіз літератури, присвяченій сучасним поглядам на організаційне управління [1 4] та ін., дає можливість зробити висновок про наявність декількох концептуальних підходів, що превалюють сьогодні в науковій думці і складають сучасну управлінську парадигму, відповідно до якої не існує однієї наукової моделі управління, а сучасний менеджмент має запропонувати методичний підхід до управлін- ня, що здійснюється в світі, який змінюється. Зміна управлінської парадигми, що відбулася під впливом змін наприкінці ХХ століття, підтвердила існування глобальної тенденції сприйняття організаціями змін як одну із значущих проблем. На новий виклик практиці в управлінській науці появилася концепція управління змінами, яку підтримали такі вчені, як Brilman J. [4], Clarke L. [5], Grouard B., Meston F. [6], Клок К., Голдсмит Дж. [7] та ін. Ця концепція має стати теоретичною основою для цілей пристосування підприємства до функціонування в умовах транзитивної економіки і інституціональних перетворень, що пов’язані зі змінами в напрямах державно-управлінських рішень. Аналіз і узагальнення публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, дає підставу виділити в рамках концепції управління змінами особливу групу наукових пробле