природа українських карпат

M iH icT fP C T B O вищої і середньої спеціальної освіти УРСР ЛЬВІВСЬКИЙ СРДЕНА Л Е Н ІН А ДЕРЖ АВНИЙ Львівський П І > М Р О відділ / М УН ІВЕРСИ ТЕТ географічного V K M ш а ж ім. Ів. Ф РАН КА товариства I H ш C b р ш УРСР K N X ж ж ч г Пі д р е д а к ц іє ю д о кто р а ге о гр а ф іч н и х наук п р о ф е с о р а К. І. Г е р е н ч у к а О Б І Б Л І О Т Е К А Прирояоанавчого М узею А Н - У Р С Р м. Л ь в і в. ВИД АВ НИЦ ТВО ЛЬВІВС ЬК ОГО УНІВЕРСИТЕТУ . 1968 Друкується за ріш енням Р едакційно-видавничої ради Л ьвівського ордена Л еніна державного університету ім. h. Франка К ни га нап и с а н а кол ек тив ом авторів, які на про тя зі ба га т ь о х років в и в ча ю т ь природні умови і природні ресурси К а р п а т . Вона е п ерш ою с п р о ­ бою нау к ового у з а га л ьн е н н я н а д зв и ч а й н о ш и ­ роких і різном анітни х м а т е р іа л ів д о с л ід ж е н ь п р и ­ роди цього району, пр оведених р а дя н с ь к и м и спе­ ц іа л іс та м и з а післявоєнні роки. Р о з р а х о в а н а на ш ирок е к оло читачів: геологів, географів, б о т ан і­ ків і зоологів , гру н то з н ав ц ів і гідрологів, в ч и ­ телів г еог раф ії і студентів, к р ає зн а в ц ів , т у р и с ­ тів і всіх, хто ц ік ав и ться чудесною і ба га то ю прир одою К а р п ат . ПЕРЕДМОВА «П е р ед ба чит и в п 'я т и р ічн ом у плані: р о зр о б к у і зд ій снення за х о д ів по посилен­ ню охорони при роди д л я більш е ф е к т и в ­ ного вик ори с та н н я зе млі, лісів, водоймищ,, річок, п ромислових звірів, риби т а інших п р и родних б а га т ст в країни». («Директиви X X I I I з ’їзд у К П Р С по п ’ятирічному п ла н у розвитку народного господарства СРСР на 1966— 1970 pp.») Українські К арпати протягом тривалого часу були відмеж овані від У країни і поділені між різними капіталістичними країнам и, а їх різно­ манітні природні ресурси по-хижацькому експлуатувались протягом багатьох десятиріч. Н а м аг ан н я угорської, польської, чехословацької, румунської б у р ж у ­ азії використати багатства У країнських К арпат, особливо їх ліси і луки, нафту і горючі гази, солі і мінеральні д ж ер е л а , змуш увало її ви ­ вчати в якійсь мірі природні умови цієї території, проте це вивчення ніколи не було ні планомірним, ні в за є м о зв ’язаним між окремими н а у к а ­ ми і дослідниками. Тим більше не могло бути й мови про планомірне і раціональне використання природних умов і ресурсів У країнських К ар п ат в ум овах анархії капіталістичного виробництва. Н едостатнє вивчення природних умов, х и ж ац ь к а експлуатація ре­ сурсів обумовили, з одного боку, надзвичайну строкатість у вивченості окремих елементів природи К арпат, а з другого боку, привели до р оз­ витку загрозливих стихійних явищ. Якщо м ож на відзначити в дорадянський період певні успіхи у вивченні геологічної будови і рослинності К арпат, тому що вони д ав ал и більш-менш легкодоступну сировину і з а ­ безпечували капіталістам високі прибутки, то зовсім недостатнім було вивчення, наприклад, сільськогосподарських земель, що знаходились в руках поміщиків-феодалів, які шляхом нещадного визиску беззем ельно­ го селянства о д ерж ували високі прибутки і без спеціальних дослідж ень грунтів. Зовсім недостатнім було вивчення клім ату і рік У країнських К а р ­ пат, хоч усе частіше повторення катастрофічних повеней і селів, буре­ ломів і вітровалів, ерозії і зсувів та інших стихійних явищ п рим уш ува­ ло задум уватись над їх причинами і організувати, бодай обмежену, сітку метеорологічних і гідрологічних станцій. Такою була зага л ь н а кар