педагогічна творчість як складова професійно-педагогічної культури викладача вищої школи

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Сер. пед. 2009. Вип. 25. Ч. 1. С. 242–249 VISNYK LVIV UNIV. Ser. Pedagog. 2009. Vol.25. P. 1 P. 242–249 УДК 378.124.001.76 ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ Наталія Яремчук Львівська комерційна академія вул.Туган-Барановського, 10, 79005 Львів, Україна Розглянуто професійно-педагогічну культуру викладача вищої школи як системотвірний чинник професійного становлення його особистості. Доведено, що умовою розвитку професійно-педагогічної культури педагога вищої школи є творча діяльність, а механізмом її формування – рефлексія. Ключові слова: педагогічна творчість, професійно-педагогічна культура, креативність, самореалізація, рефлексія. В умовах значних соціальних, економічних, політичних змін сьогодення вимагає нового осмислення сама людина. Визначним вектором розвитку суспільства ХХІ ст. є культура, прогрес якої забезпечить лише людина-творець (Homo Creator) – вільна, активна, здатна до саморозвитку особистість, з індивідуальною свідомістю та системою духовних цінностей. Важливу роль у реалізації такої стратегії людинотворення відіграє викладач вищої школи, вимоги до якого зумовлені насамперед вимогами до майбутнього фахівця, якого він готує. До головних знакових характеристик сьогоднішнього професіонала належать високий рівень загальної та професійної культури, інтелігентність, гнучкість і системність мислення, мобільність, конкурентоспроможність і, найголовніше, розвинутий особистісний творчий потенціал. Зважаючи на це, студенти у засвоєнні певної суми знань і умінь вже не задовільняються лише формальними каналами їх отримання, а прагнуть до творчого пізнання, формуючи взаємозв’язок професіоналізації, самореалізації та соціалізації. У доповіді ЮНЕСКО “Освіта для XXI століття” задекларовано, що сучасна освіта має базуватися на чотирьох стовпах: навчитися пізнавати, навчитися робити, навчитися жити і навчитися жити разом [9, с. 165]. Назріла потреба в оновленні змісту освіти відображається у реформуванні головних її орієнтирів, переході від парадигми технократичної до антропогенної, гуманістичної, культуротворчої; від масово-репродуктивної концепції, інформаційно-знаннєвого до особистісно зорієнтованого, індивідуальнотворчого підходу. Відповідно, твердження про те, що освіта є основою для © Яремчук Наталія, 2009 ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ… 243 розвитку культури, а не культурою, вимагає від викладачів пошуку альтернативних способів педагогічної творчості в організації навчальновиховного процесу вищої школи. Проблема професійно-педагогічної культури викладача вищої школи стала предметом дослідження таких науковців: О. Барабанщиков, І. Баткіна, О. Гонєєв, С. Гончаренко, В. Гриньова, І. Ісаєв, І. Зязюн, Н. Кузьміна, Н. Мазур, О. Мороз, А. Мудрик, А. Реан, Є. Рогов, В. Рибалко, В. Сластьонін, В. Семиченко, С. Сисоєва, С. Федорова, Є. Шиянов, П. Щербань та ін. Проте системне бачення цього поняття не з’ясовано. У цих дослідженнях аналізують переважно професійну культуру вчителя, яка визначається загалом як складне утворення, що є впорядкованою сукупністю загальнолюдських цінностей, професійно-ціннісних орієнтацій і рис особистості, універсальних способів пізнання і гуманістичної технології педагогічної діяльності. Незважаючи на це, цілісно зміст та умови формування професійної культури викладача вищої школи не аналізують, її структура і сутнісні характеристики є предметом наукової дискусії. Це зумовлює необхідність розв’язання