із забуття - в безсмертя (сторінки призабутої спадщини) (п.куліш)

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (1819—1897) Світ ж и в е н е т а к , я к собі м у д р у є на самоті д у ш а поета. П. Куліш Не чим іншим як історичним парадоксом слід називати те, що нині ми розпочинаємо знову, як робилася спроба наприкінці 20 — початку ЗО років, розвивати деякі ідеї Куліша-культуролога, Куліша-історика. Багаторічне за­ мовчування імен українських митців, вчених, громадських дія­ чів, політиків, «виламування» з культурного фундаменту вели­ ких пластів далекого минулого, вульгарне, на догоду ідеологічно спекулятивним тезам, трактуван­ ня культурного й суспільного розвитку спонукають нас до вив- чення нашої духовної спадщини, щоб виважити, а може, й переоці­ нити усталені інтерпретації їх творчості, а також культурниць­ кої й політичної діяльності з пози­ цій сьогодення. Звернімося до праць М. Костомарова, М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького, а насамперед до П. Куліша. Звісно/не все в нього заслу­ говує на беззастережне схвалення. Багато його історичних концепцій зазнало деформацій під тиском тих соціально-політичних і куль­ турних умов та обставин, в яких жив і творив Куліш. Але для того 44 щМі()ДержавствЬм, а також пошуки «Легальних форм у справі роз­ витку українського слова, спроби об^єднати .навколо ідеї культур;.ч-гіої цивілізації українською на роду багатих і бідних, українську аристократію і темну чернь.ЈХоч він намагався цуратися політи­ ки, все ж таки повсякчасно в неї .встрявав. Навіть уже тим, що під 'й'^Шмай до рівня ідеалу державність Росії, а натомість політичні орієн.,. тації гетьманів періоду Великої Руїни вважав нікчемними, без­ перспективними; що високо оці­ нював культурно-політичну місію Полінці на Україні^ переконував в історичній правоті возз'єднання українського Народу з народом російським д л я створення феде.р&тйвгіої Держави. Не забуваймо, Що Куліш нерідко дивився на ці ЩЩІЇр^блеМй. з позицій глибинного М^'ййаліЗу реальної ситуації. Де бра Дуійевйі сили; натхнення і тер Т ^АЛ Вкрай необхідної куль ^ЩШ^ЙО-ііросйітнйцької• роботи? Як й р ^ в д г і а т и розколоте, збайдужіле, розчароване українське грома ^ / > Д ї ш с т в о навколо ідеї українського Національно-культурного від­ родження?.П. Куліш тяжко пере ,жйв кириЛо-мефрдіївську катаст"Ш".-'. ІрЬфУ і Намагався каяттям, більше ч ^ і т о г о —певною відмовою від полі­ ^^Шщ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ тичних ідеалів товариства вимо­ лити в царського режиму право на культурно-освітню діяльність. Перебуваючи в Тулі під адмініст­ ративним наглядом, він багато працює —.студіює історію і пише оповідання на історичні теми, готує етнографічні та історичні праці, намагається догодити пере­ дусім російській державницькій історіографії і водночас Не обра­ зити і земляків... Та його компро­ міси не вельми високо оцінювали­ ся — цензура безцеремонно втру­ чалася в його тексти, виносити своє прізвище" на титули книг і стверджувати ним авторство своїх статей не дозволялося, та це його не зупи