ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
Автор-упорядник Галина Шевчук Худож ник Євген Щ епкін
КИЇВ ВИДАВНИЦТВО “АКОНІТ” 2008
ББК 84 Ук 7-4 Ш 37 Ш 37 Легенди України. Автор-упорядник Г. Я. Шевчук. - К.: Аконіт, 2 0 0 8 .- 9 6 с. І8ВМ 978-966-8001-46-8 Український народ з покоління в покоління творив книгу життя, в якій заклав універсальні знання про світоустрій, дивовижність природи, навколишню дійсність, побут людини. Частка цих знань в органічній єдності з народними уявленнями, домислом та вигадкою дійшла до нас в одному із найяскравіших жанрів фольклору - легендах. Ознайомитися з найкращими зразками українських легенд допоможе вам ця книга, яка зацікавить читачів різного віку, уподобань, роду занять. ББК 84 Ук 7-4 В иклю чні права на публікацію твору належать видавництву “А к о н іт ” . Б удь-яке відтворення тексту даного видання, цілком або частково, в друкованій, електронній чи механічній формі, без дозволу видавництва забороняється і переслідується у відповідності до законодавства України.
Запрошуємо до співпраці авторів. З питаннями та пропозиціями звертатися до редакції видавництва за тел.: (044) 455-5006. З питань реалізації звертатися за тел.: (044) 455-5007, 455-5006. З листами звертатися на адресу: 04112, м. Київ, вул. Т. Шамрила, 15, видавництво “Аконіт” . Е-таіІ: акопіі
[email protected]икг.пе1
Голова редакційно-художньої ради О. А. Аматуні Редактор О. П. Івакін Директор видавництва Д. Б. Якунін Художник Є. Ю. Щепкін
І8ВК 978-966-8001-46-8
© Г. Я. Шевчук, укладання. 2008
Я К УТВ О РИ Л АС Я ЗЕМЛЯ олись у повітрі колихалося щось таке, ніби куля-м’яч. Хтось її штов хнув, і вона розірвалася. Полетіли шматки цієї кулі в різні боки - і з одного куска утворилися Земля, сонце, місяць і зорі. Завдяки китові, який підмос тив свого хвоста, затрималася наша Земля, а то полетіла б у безодню. Кож ні сім років кит то опускається, то підіймається, тому роки бувають мокри ми і сухими. Коли кит ворушить хвостом, тоді буває землетрус.
Я К УТВ О РИ Л ИС Я ГО Р И І д о л и н и оли Бог творив землю, то спочатку варив її, а потім відразу остудив. Пухирі, які здійнялися, коли земля кипіла, обернулися на гори, а проміж ки між ними утворили долини. Кажуть, що гори, долини і ліси створив Бог для того, щоб було де ховатися звірам. *** олись люди хотіли дістати неба: копали землю, насипали великі гори і виходили на них, але небо було дуже високо. Багато гір понасипали. Гори залишилися; там де викопали землю, утворювалися долини, а люди так і не дістали неба.
П О Х О Д Ж ЕН Н Я РІЧОК І СТРУМКІВ олись на землі жив змій. Багато він з’їв людей, бо сильнішого від ньо го на світі не було. В той час жили Кузьма і Дем’ян - божі ковалі. От заду мали вони того змія із світу згубити. Змій поткнувся до них, а вони - в куз ню. І зачинили залізні двері. Змій і каже: - Кузьмо, Дем’ яне, божі ковалі, відчиніть, а то ковтну вас із кузнею! Ті й відповідають: - Коли ти силу маєш, то пролижи двері. А ми тоді сядемо на язик - і ковтай. Змій лиже, а ковалі гріють та й гріють залізо, та кують кліщі. Пролизав змій двері, всунув язика. Кузьма та Дем’ян - кліщами за той язик! І почали гатити молотами... Уморили змія, запрягли в плуг, що на дванадцять пар волів, і давай орати. Орали степ уздовж й упоперек. І скільки змій не просив - не давали йо