E-Book Overview
// Франко І. Із секретів поетичної творчості. – К.: Радянський письменник, 1969. – С. 3-62.
Передмова до видання, в якій дослідник аналізує одну з найвідоміших в українському літературознавстві праць І. Франка «Із секретів поетичної творчості».
E-Book Content
ЕСТЕТИЧНИЙ ТРАКТАТ ІВАНА ФРАНКА І ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ ТВОРЧОСТІ Діапазон літературних і наукових інтересів Івана Франка був такий широкий, кількість досліджень з найрізноманітніших питань така велика, ерудиція така дивовижна, щ о важко уявити собі ці гори думок, ідей, спостережень як добуток праці одної людини. Якщо для осягнення всієї діяльності Франка потрібні зусилля великої кількості вчених різних галузей знань, то й окремі його праці можна здебільшого до кінця зрозуміти, зберігаючи ті ж умови. Трактат «Із секретів поетичної творчості» більше ніж будь-який інший науковий твір письменника потребує такого багатомірного підходу. Його можна вивчати з погляду історико-літературного, філософського, естетичного, психології та фізіології творчості, як певне узагальнення особистого поетичного досвіду. Довгий час праця «Із секретів поетичної творчості» була відома лише вузькому колу літературознавців. Опублікована наприкінці минулого сторіччя в журналі «Літературно-науковий вісник», вона лише в 1955 році була передрукована в двадцятитомному виданні творів письменника з великими скороченнями. В 1961 році Львівський університет видав трактат у кількості 1200 екземплярів. Такий тираж не задовольняв навіть внутрішніх потреб самого учбового закладу, і книга до сьогоднішнього дня була б практично недоступна українському читачеві, якби він не мав змоги познайомитися з нею в російському перекладі («Искусство», М„ 1967). Більшість статей, присвячених трактату, або книги, де він розглядається, мають історико-літературний характер і освітлюють працю письменника в плані еволюції його світогляду та його поглядів на літературний процес. У завдання цих праць, іноді д у ж е ґрунтовних, не входило вивчення випереджуючих свій час відкрить Франка в області естетики і психології творчості; як це часто трапляється, багато з цих відкрить було зроблено не на головних магістралях дослідження, а втім, їх справжню вагу важко переоцінити. Якщо в статтях про книгу «Із секретів поетичної творчості» звичайно широко використовуються інші літературознавчі праці письменника, то до цього часу не було зроблено жодної серйозної спроби поглянути на неї крізь призму особистого художнього досвіду поета. А такий підхід міг би дати зовсім несподівані відомості для розуміння багатьох начебто парадоксальних тверджень Франка про природу творчості. Довкола трактату вже понад десять років відбувається дискусія. Розпалилася вона з приводу деяких визначень так званої «реальної критики», але справжній центр полеміки, як можна думати, перебуває в площині іншого питання — про співвідношення в творчому акті «верхньої» і «нижньої» свідомості. Дослідники трактату в своїй більшості поділилися на дві групи. Одні, нехтуючи історичною обмеженістю деяких тверджень і формулювань письменника, за будь-яку ціну намагаються довести їх незаперечність. 4 Інші, навпаки, підкреслюючи, акцентуючи, посилюючи ці твердження і формулювання, роблять з них далекосяжні висновки про відхід письменника від його колишніх позицій і пов'язують, хоча і це без застережень, головні тези трактату з протиріччями в суспільних поглядах його автора. Що ж при такому підході лишається від трактату? Або окремі спостереження, незрозумілі поза загальною концепцією письменника, або самоочевидні істини, що без остачі входять у шкільні уявлення про реалістич,не мистецтво. Однак не випадково виплив сьогодні з забуття трактат, став об'єктом полеміки і певним водорозділом у розумінні законів мистецтва. Не випадково також, що коли ряд критиків, навіть враховуючи їх апологетичне ставлення до кожного слова трактату, намагається насамперед у