E-Book Overview
Стаття. - Народознавчі зошити. - № 2 (98). - 2011 р. - С. 200 - 206.
У статті проаналізовані основні аспекти фольклористичної діяльності П. Куліша 1840-х рр., зокрема матеріали його народознавчих експедицій землями тодішньої Київської губернії. Дослідження рукописних експедиційних матеріалів, які зберігаються в архівах Києва та Чернігова, дає можливість проникнути в лабораторію фольклориста, висвітлити особливості його методики фіксації фольклорних текстів, окреслити маршрути, прочитати про людей, яких він розпитував про народні звичаї і традиції, від яких записував безсмертні народнопоетичні твори.
E-Book Content
З Василь ІВАШКІВ ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ МАНДРІВКИ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША 1840-х РОКІВ У статті проаналізовані основні аспекти фольклористичної діяльності П. Куліша 1840-х рр., зокрема матеріали його на родознавчих експедицій землями тодішньої Київської губернії. Дослідження рукописних експедиційних матеріалів, які зберігаються в архівах Києва та Чернігова, дає можливість проникнути в лабораторію фольклориста, висвітлити особ ливості його методики фіксації фольклорних текстів, окреслити маршрути, прочитати про людей, яких він розпитував про народні звичаї і традиції, від яких записував безсмертні народнопоетичні твори. Ключові слова: Пантелеймон Куліш, фольклористична експе диція, записування фольклорних творів. © В. ІВАШКІВ, 2011 аписування, видання і дослідження творів української усної народної словесності були пріоритетними аспектами творчої діяльності П. Куліша 1840—1850-х рр., коли він постав як патріотично налаштована цільна творча індивідуальність з тонким поетичним чуттям. У формуванні його мистецької творчості органічно переплелися дві основоположні лінії — українська (фольклор та національна історія) і чужоземна (традиції європейських літератур) [1]. Всебічно вивчаючи чужі мови й літератури та використовуючи їхній творчий досвід у своїй прозі, зокрема в написаному наприкінці 1842 р. історичному романі «Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемьдесят лет назад», молодий письменник очевидну перевагу все ж надавав національному чиннику, бо був переконаний у тому, що іноземна література чужа українцям. «Душа наша не сочувствовала ни преданиям, ни фантастическим вымыслам тех народов. Нам только казалось, что мы постигали истинную прелесть чужой поэзии, но лучше доказательства нашего заблуждения служит то, что наши поэты не создали ничего вечного на её элементах» [2] 1. Отже, письменник наче був наочним втіленням знаменитої тези Шевченкового послання «І мертвим, і живим…»: «Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь» [3]. Відомо, що до записування творів українського фольклору Куліша спонукав М. Максимович — спершу заочно через вплив своєї фольклорної збірки «Украинские народные песни» (М., 1834), а згодом уже безпосереднім спілкуванням у часи навчання Куліша в Київському університеті. Вивчивши напам’ять усі тексти Максимовичевої збірки (завважу, що Куліш мав феноменальну пам’ять — про це свідчив І. Нечуй-Левицький у листі-спогаді, написаному 7 січня 1898 р. на прохання біографа Куліша В. Шенрока [4]), молодий романтик зрозумів усю красу народного слова. «Почав я з того часу шанувати рідну мову, що живе в устах народніх та в його піснях» [5]. Саме під впливом Максимовича Куліш власне й здійснив першу фолькло Тут подано цитату з Кулішевої передмови до рукопису праці «Малороссийские предания и разные заметки, касающиеся местных примечательностей, обычаев и т. п. (Материалы для изучающих народную историю и поэзию) Собрал Кулиш П. Книжка первая», датованої 6 серпня 1843 року. 1 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (98), 2011 Фольклористичні мандрівки Пантелеймона Куліша 1840-х років ристичну «експедицію» — на прохання свого вчителя молодий романтик зробив низку фольклорних записів у рідному