E-Book Overview
Стаття. Літературно критична думка в Західній Україні 20-30-х. рр. XX ст. - Львів, 1998. С. 79-105.Дмитро Донцов — передусім публіцист і політик, ідеолог українського націоналізму, що живив своїми ідеями націоналістичний рух 20 —30-х рр. у Галичині та еміграції. Він розробив і систему поглядів, що знайшла широкий відгомін серед молодого пкоління у суспільно-політичних обставинах, які склалися після поразки національно-визвольних змагань українського народу 1917-1920 рр. по обох боках Збруча. У цій системі важливе місце посідала література як засіб національного виховання та важливий державотворчий чинник. Але ідеологізація літератури у статтях Д.Донцова не виводить їх за рамки літературного процесу, позаяк, по-перше, його ідеологічна, ширше — історіософська концепція багато в чому базувалася на літературному матеріалі, а по-друге — його погляди на літературу, інтерпретація багатьох тогочасних художніх явищ мали вплив на літературний процес, викликаючи гостру полеміку не тільки з боку представників комуністичної організації, а й "безсвітоглядно" естетичної (М.Рудницький) та католицької критики (М.Гиатишак).
E-Book Content
^ ЇЙ;'- ДВІ РАСИ, ДВІ КАСТИ, ДВІ ЛІТЕРАТУРИ ( Д м и т р о Донцов) 17? Дмитро Донцов — передусім публіцист і політик, ідеолог українського націоналізму, що живив своїми ідеями націона' лісличний рух 20 —30-х рр. у Галичині та еміграції. Він розробив і систему поглядів, що знайшла широкий відгомін серед молодого Ігтїйкоління у суспільно-політичних обставинах, які склалися після поразки національно-визвольних змагань українського народу 1917-1920 рр. по обох боках Збруча. У цій системі ваясливе місце посідала література як засіб національного виховання та ; важливий державотворчий чинник. н- Але ідеологізація літератури у статтях Д.Донцова не виводить і. їх за рамки літературного процесу, позаяк, по-перше, його ідеологічна, ширше — історіософська концепція багато в чому базувалася на літературному матеріалі, а по-друге — його І погляди на літературу, інтерпретація багатьох тогочасних худож ніх явищ мали вплив на літературний процес, викликаючи гостру полеміку не тільки з боку представників комуністичної органі зації, а й "безсвітоглядно" естетичної (М.Рудницький) та „католицької критики (М.Гиатишак). Молоде покоління людей — і тих, що юнаками брали участь У боях, і тих, що народну трагедію пережили дітьми, — з ентузіазмом зустріло появу нових поглядів на перспективи й /їактику національного руху, які були задекларовані у відновле ному 1922 р. "Літературно-науковому віснику". Враження, яке справили статті Д.Донцова в цьому журналі, добре передав Євген Малаиюк у написаній згодом статті про нього: "Ми задихалися в світику, щільно обмеженім границями огієнковйннйченківщини. А ось несподівано опиняється серед нас перше число відновленого "Літературно-наукового вісника". Тм'я ; 79 редактора — д-р Д.Донцов — ми вже чули, але тільки ім'я, бо ми просто не встигли прочитати його перші речі. Але від того першого числа Л Н В вже дихнуло на нас першим передчуттям можливої відповідь Це вже було щось якби прорив облоги якби вихід у широкий світ, якби відтискання вільного духу після довгого спаралізуваппя" '. ^ г Г І і д п о р я д к о в а н і с т ь творчої діяльності Д.Донцова потребам ^політичного моменту відзначають і дослідники його життя' і діяльності. Зокрема М.Сосновський, який був з ним особисто, знайомий, вважав, що ця творчість являє собою "вміло стилізовану суміш засад політично-філософських теорій і напрямків та пропагандистської ідеології" -. До того часу, поки Д.Донцов став редактором "Літературнонаукового вісника" із установленою системою поглядів і своїм баченням завдань розвитку української ідеї в умовах, які склалися після поразки визвольних змагань в Україні, він пройшов світоглядну еволюцію. Життєва й політична біографія Д.Донцова в Україні відомі мало. Причини и