E-Book Overview
// Народознавчі зошити. — 2014. — Серія історична. №1(115). — С. 67-73.
Исследованы обряды, которые выполняли для прекращения длительной непогоды. Анализируя материалы полевых этнографических экспедиций автор выделяет основные тематические комплексы ритуалов и выясняет поверья, которые легли в их основу.
E-Book Content
С Петро БІЛЯКОВСЬКИЙ «ЯКЩО ВИ ЖЕНИТЕСЬ, А ДОЩІ ДУЖЕ ЙДУТЬ...»: СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХОРОШОЇ ПОГОДИ В МЕТЕОРОЛОГІЧНІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ еред обрядів метеорологічної магії окрему групу складають ритуали, спрямовані на забезпечення хорошої сонячної погоди. Порівняно з обрядодіями, які проводились для захисту від грому, граду чи задля викликання дощу, вони є менш поширеними. Вірогідно, через це вони є мало описаними в етнографічній літературі. Під час проведення польових досліджень на території Українських Карпат та Прикарпаття нам вдалось виявити відомості про декілька обрядодій такого типу. Здебільшого вони локалізуються на теренах центральної та південносхідної Гуцульщини 1. Метою нашої статті є описати основні комплекси способів забезпечення сприятливої погоди; визначити вірування, які були основою для їх виникнення. Джерельною базою є польові матеріали, зафіксовані нами особисто, а також В. Нємєцом та Г. Дронів на теренах Гуцульщини 2 та Покуття. Польовий матеріал було зібрано протягом 2012—2013 рр., він відображає спогади та свідчення респондентів 1930—1990 рр. народження 3. Задля розширення фактографічної бази залучаємо відомості, почерпнуті з публікацій Олександра Васяновича [7], Громовиці Бердник [6], а також згадки, які містяться у мережі інтернет, зокрема свідчення з села Слобода (Нвс. Чр 4) на Буковині [17]. Під час проведення дослідження було обстежено окремі населені пункти у Верховинському, Косівському, Богородчанському р-нах Івано-Франківської обл.; Путильському та Вижницькому р-нах Чернівецької обл.; Великоберезнянському та Перечинському р-нах Закарпатської обл. 2 Свідчення, яким на час подачі статті до друку не присвоєно архівних шифрів, подаємо із зазначенням імені дослідника, який здійснив запис, вказуємо місце, час та дані респондента. 3 Більшість зразків було зафіксовано учасниками укра їнсько-польської експедиції в рамках реалізації проекту Інституту народознавства та Наукового кола Ягелонського університету (м. Краків) «Повернення на полонину. Літературне бачення Гуцульщини в творчості Станіслава Вінценза», проведену у травні 2013 року в Путильському районі Чернівецької області. 4 Тут і далі для позначення адміністративних одиниць рівня області та району будемо використовувати наступні скорочення: Івано-Франківська область — Ів., Верховинський район — Вер., Косівський район — Кос.; Коломийський район — Кол.; Львівська область — Лв., Буський район — Бус.; Чернівецька область — Чр., Вижницький район — Виж., Путильський район — Пут.; Новоселицький район — Нвс. Назву населеного пункту подаємо повністю. Наприклад, с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. — Верхній Ясенів Вер. Ів. 1 Досліджуються обряди, які виконували задля припинення тривалої негоди. На основі аналізу матеріалів польових етнографічних експедицій автор виділяє основні тематичні комлекси ритуалів та з’ясовує повір’я, які лягли в їх основу. Ключові слова: весілля, погода, запрошення, кіт, пес. © П. БІЛЯКОВСЬКИЙ, 2014 ISSN 1028-5091. Серія історична. № 1 (115), 2014 Петро БІЛЯКОВСЬКИЙ 68 Наявний фактичний матеріал дає змогу чітко розділити ритуали забезпечення хорошої погоди на два основних комлекси. Їх виділяємо шляхом визначення основної мети обряду. Це: • забезпечення хорошої погоди на невизначений період (ритуали, спрямовані на припинення негоди взагалі); • забезпечення хорошої погоди на певний період, як правило, під час святкування весілля. Свідчення першої групи є доволі рідкісними. У нашому розпорядженні є лише од